Рослинні рештки: додаткові витрати чи нові заощадження

18.07.2022

Після збирання врожаю на полі залишається від 5 до 6 т/га рослинних решток, які містять 30–35 кг/га азоту, 10 кг фосфору, до 90 кг калію, 40 кг кальцію і 5–6 кг магнію. З огляду на вартість мінеральних добрив яка щороку росте, залучення такої кількості поживних елементів для вирощування наступної культури є дуже привабливим. Крім того, світова практика та наукові дослідження доводять безліч позитивних природоохоронних та економічних аспектів щодо заробляння пожнивних решток у ґрунт. У цій статті ми коротко розглянемо чому рослинні рештки варто залишати на полі та як ефективно використати цей ресурс для наступних культур.

Позитивний ефект від заробляння рослинних решток

Насамперед, варто відзначити що залучення побічної продукції – це однин із головних кроків на шляху до збереження родючості ґрунтів, тобто запорука стабільних врожаїв впродовж наступних років. Адже пожнивні рештки – це основний, а за відсутності органічних добрив, єдиний метод поповнення надважливого компоненту – гумусу. Саме від останнього залежить практично всі критичні для агровиробництва показники ґрунту: вологозабезпечення, структура, рН, поживний режим.

Таким чином, збагачуючи ґрунт органічною речовиною у вигляді рослинних решток отримуємо наступні переваги:

• Збереження родючості ґрунту
• Повернення поживних речовин
• Інтенсифікація циркуляції вологи і повітря в ґрунті
• Збільшення здатності ґрунту утримувати вологу, тобто нівелювати вплив дефіциту вологи
• Покращення фізичних властивостей: зниження щільності та підвищення пористості ґрунту
• Посилення загальної біологічної та ферментативної активності ґрунту.

Негативні аспекти розкладу соломи

Розклад (деструкція) побічної продукції рослинництва – це багатоступеневий процес, який реалізується завдяки комплексу мікроорганізмів та має свої закономірності: продукти, що утворені на перших стадіях, є субстратом для життєдіяльності наступних. Залежно від вологості ґрунту та виду рослинних решток (солома, стебла соняшнику, кукурудзи, сої, гичка буряка) період деструкції може тривати до 2 років, що й становить основну проблему для аграріїв, оскільки затягування цього процесу призводить до:

• дефіциту азоту в ґрунті, адже він витрачається мікроорганізмами для деструкції
• частина поживних речовин залишається недоступною для рослин
• погіршення фітосанітарного стану та накопичення токсичних речовин, що негативно впливають на проростання насіння та подальший ріст культур сівозміни

Заходи для раціонального використання пожнивно-кореневих решток

Звичайно додаткові агротехнічні прийоми, які пов’язані із пожнивними рештками вимагають й додаткових витрат, що в основному і є лімітуючим фактором їх впровадження. Однак варто пам’ятати, що правильне поводження із побічною продукцією впродовж декількох років суттєво допомагає зменшити витрати на мінеральні добрива та посилює здатність ґрунту утримувати вологу. На противагу, щорічне внесення лише мінеральних добрив виснажує ґрунт та неминуче веде до зниження врожаю, а для того щоб відновити втрачену родючість потрібно значно більші фінансові витрати ніж для заробляння рослинних решток.

Крім того насьогодні існує чимало засобів та підходів завдяки яким процес розкладу соломи пришвидшується та стає економічно виправданим. До технічних відносять наступні:

1. Максимальне подрібнення соломи. Для цього можна використати як штатні подрібнювачі соломи у комбайнах, спеціальні подрібнювачі у валках, так й спеціальні ґрунтооброблювальний агрегати
2. Рівномірний розподіл решток по полю суттєво впливає на швидкість їх деструкції
3. Правильно підібраний обробіток ґрунту залежно від регіону. Оптимальна глибина загортання становить 5–8 см. У посушливих районах України можна використати декілька підходів:

        • strip-till із прорізанням у стерні смужок для сівби та залишення соломи в міжряддях
        • прямий висів (не лише no-till) та використання шару подрібненої соломи як мульчі для запобігання випаровуванню вологи
        • комбінований підхід: половина соломи заробляється у ґрунт, решта лишається на поверхні

На допомогу аграріям приходить керований метод розкладу побічної продукції

Керований метод розкладу побічної продукції передбачає поєднання внесення азоту, гумінових речовин та деструктору (препарату, що містить корисні гриби, бактерії, в т.ч. антаногісти патогенної мікрофлори) та забезпечує ступінь деструкції до 50 % впродовж першого місяця. 

Роль кожного окремого елемента полягає в наступному:

  • внесення 5-15 кг д.р. азоту на 1 т соломи дозволить зберегти його ґрунтові запаси та підвищити ефективність деструкції
  • обробка деструктором стерні сприяє активному заселенню органічної маси мікробіотою, адже мікроорганізми ґрунту нездатні швидко переміщуватись, що й призводить до затримки процесів розкладу
  • додавання гумінових речовин, наприклад у складі 0,4-0,7 кг/га Fertigum Gumat або 1,0-1,5 л/га Fertigum Профі забезпечує кращу дію перших двох складових завдяки наступним властивостям:
          • сильній стимуляції активності корисних грибів та швидшому включенню до процесів розкладу
          • утримання вологи, яка є обов’язковою для діяльності мікроорганізмів
          • блокування залишків ЗЗР та важких металів, які негативно діють на мікробіоту та рослини
 
Норма внесення Fertigum Профі для проведення керованого розкладу органічної маси становить до 1,5 л/га

Внаслідок керованого методу розкладу побічної продукції всі позитивні ефекти від цього процесу проходять швидше, крім того ґрунт збагачується амінокислотами, вітамінами й іншими фізіологічно активними речовинами, які позитивно впливають на розвиток наступних культур у сівозміні.

Таким чином, в арсеналі агровиробника є багато механізмів для того щоб ефективно використовувати побічну продукцію рослинництва та отримати прибуток у близькому майбутньому, головне розпочати вже сьогодні.